До уваги користувачів!

.

Запрошуємо на великий перегляд нових надходжень навчальної та наукової літератури.

Традиційно захід відбуватиметься в читальній залі Наукової бібліотеки.

Цьогоріч перегляд триватиме протягом 2 тижнів

з 19 до 30 травня 2025 року з 10.00 до 16.00.

Окремо, звертаємо увагу, що в читальній залі також організовано нову виставку раритетних видань з акушерства і гінекології, де представлено рідкі видання минулого та позаминулого століть, що збереглися у фонді бібліотеки.

День вишиванки

 День вишиванки – свято традиційного українського одягу. Вишиванка – це предмет гордості українців. Це традиція, яка передавалася з покоління в покоління, попри численні утиски української культури.

Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався навіть одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. В Україні з 2006 року День вишиванки відзначають кожен третій четвер травня. 2025 року він припадає на 15 травня.

Українську вишиванку часто називають кодом нації із зашифрованими оберегами, символами та знаками. Деталі та тематика орнаменту вишиванок відрізняються в залежності від історичного регіону України.

Майстрині говорять про вишивання як про процес піднесення й духовного зростання: українська жінка вкладала у нього не тільки красу, а й тонкий духовний символьний зміст, закладала знаки регіону та свого роду.

Українській вишиванці – святині народу, символу духовного багатства, бібліотека присвятила віртуальну виставку з коротким екскурсом в історію одягу вільних та  незламних духом людей .

Вітаємо зі святом – з Днем вишиванки! Бажаємо вам завжди залишатися сильними, міцними та чудовими! 

Слава Україні! Героям слава!

80-та річниця перемоги над нацизмом. День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

12 червня 2023 року було підписано закон №9278 «Про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Отже, 8 травня - дата, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує всіх, хто боровся з нацизмом, увічнює пам'ять про загиблих воїнів та жертв Другої світової війни.

Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн – у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – близько 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів – цивільних та три мільйони військових).

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Загалом на українській землі зосереджувалася половина всіх радянських сил та від 56 до 76% дивізій вермахту, причому 60,6% сухопутних сил Німеччини було розгромлено саме в Україні.

Українці протистояли нацизму у Другій світовій війні і протистоять рашизму сьогодні - Україна послідовно бореться з тоталітаризмом у всіх його проявах;

Сьогодні на фашистську державу перетворилася росія. На догоду власним імперським амбіціям офіційна москва створила ідеологію, відому в Україні як «рашизм», глибинна сутність якого має людиноненависницький, терористичний характер, антизахідну спрямованість і є, по суті, оновленою версією нацизму. Сучасна росія діє тими ж методами, що й Третій Рейх, вчиняючи численні злочини проти людяності, воєнні злочини рф у Маріуполі, Бучі, Ізюмі, інших населених пунктах інші нелюдські дії окупантів підтверджують це; кремль задумав не просто окупацію України, а геноцид українського народу. За цілою низкою ознак спостерігається доволі виразна історична паралель між нацизмом і сучасною росією.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. сьогодні українці проливають кров за вільну і демократичну Європу: перемога України - запорука стабільності у всьому світі.

Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і комуністичного, а також через лицемірну “політику умиротворення” щодо Гітлера провідних країн світу. Тому важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

Пропонуємо переглянути Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом 8 травня , що надані Українським інститутом національної пам’яті

І, окремо, звертаємо увагу на відеоряд Відеопроєкт «Війна і міф», який відтворює об’єктивну, науково вивірену інформацію про Другу світову війну й сприяє відновленню та збереженню національної пам’яті Українського народу, популяризує історію України та спростовує радянські й російські міфи, пов’язані з подіями вказаного історичного періоду.

Аварія на ЧАЕС. 39 років пам’яті трагедії

26 квітня 2025 року  - 39-та річниця  з дня  аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. 

З того часу в цей день  в Україні щороку вшановують героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії. Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей. На жаль, у росії відбуваються зворотні процеси. Історичну правду тут давно замінила тотальна пропаганда, заснована на вірі у власну вищість і непогрішимість їхнього керівництва. Все це призводить до небезпечних ігор із захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької), які в перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну стали полігоном бойових дій, чи спробами шантажу ядерною зброєю. Жертвами свідомого замовчування уроків історії та виправдання злочинів комуністичного тоталітаризму уже стали російські військові, які за наказом командування окопалися і місяць просиділи в Рудому лісі (одному із найбільш забруднених радіацією місць Зони відчуження), отримавши практично смертельну дозу опромінення. А заручниками цієї ситуації стає весь світ. 

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи, і це треба зупинити. 

В день річниці Чорнобильської катастрофи про цю трагедію та її страшні наслідки варто нагадати усім світовим лідерам.

Бібліотека пропонує переглянути віртуальну виставку до Дня пам’яті жертв Чонобильської катастрофи

До Міжнародного дня пам’ятників і визначних пам’яток

У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину". На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня − у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.

Сьогодні презентація бібліотеки - екскурс до видатних пам’яток та пам’ятників культури нашої величної незламної городої країни.

   Історична пам’ять відіграє ключову роль у процесах формування модерних держав і готовності громадян їх захищати. Найвиразнішим втіленням історичної пам’яті є пам’ятники, які увічнюють важливі події вітчизняної історії, вшановують пам’ять її героїв, жертв і знакових осіб. 

Не дивно, що агресія Росії проти України, метою якої є знищення української ідентичності, спрямована й проти нашої історичної пам’яті та українських пам’ятників.

До уваги науковців! Нові рекомендації МОН України

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України представлено "Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних". 

Ці рекомендації містять практичні вказівки стосовно організації процесу управління науковими (дослідницькими) даними з метою забезпечення їх зберігання, пошуку, доступу до них та їх повторного використання. 

Наголошується, що управління науковими (дослідницькими) даними є обов’язковою складовою будь-якого сучасного наукового дослідження. 

Належне управління даними, або цифрове кураторство: 

• захищає автентичність і цілісність даних, убезпечує їх від «цифрового старіння», зберігаючи файли та інформацію доступними для користувачів необмежений час; 
• підвищує достовірність, надійність і відтворюваність результатів наукових досліджень; полегшує їх інтерпретацію і повторне використання; 
• забезпечує можливості підтвердження, розвитку і вдосконалення результатів наукових дослідження; 
• відповідає поточним вимогам наукових фондів і наукових журналів.

Документ має рекомендаційний характер і призначений для використання науковими установами, закладами вищої освіти, науковими підрозділами установ, організацій, підприємств, науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, докторантами, студентами, які проводять наукові дослідження.

Ознайомитися з документом можна за посиланням: МОН - Інформаційно-методичні матеріали.

Новий перелІк статей по КовІд-19

  Продовжуємо знайомити наших користувачів з дослідженнями однієї з найактуальніших тем сучасності. І пропонуємо новий перелік наукових статей

"Covid-19. Епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика " 

Вип. 1.2025"

Попередні випуски тут

До уваги науковців!

Команда проєкту «VAK.in.ua»  пропонує безкоштовну автоматичну послугу з генерування бібліографічного запису.

Сервіс VAK.in.ua підтримує актуальний станом на сьогодні український стандарт ДСТУ 8302:2015, а також найпопулярніші міжнародні стилі такі як APA, MLA, Vancouver, Chicago та сотні інших. ВАК допомагає із оформленням електронних джерел, книг, статей, законів, тощо.

Згенерований користувачем список літератури буде збережений на платформі і в подальшому доступний для редагування, додавання чи видалення будь якого бібліографічного опису. 

Для роботи з сервісом потрібна реєстрація та  виконання покрокового алгоритму.