Your language...

До 40-річчя трагедії на ЧАЕС

26 квітня 1986 року, о 1:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства, наслідки якої людство відчуває й сьогодні.

Це змінило життя цілого покоління, зробило місто Прип'ять і 30 км поліських лісів навколо радіоактивними на тисячі років.

Гіркі чорнобильські дзвони не змовкають вже 40 років. Ніхто не змирився з цією датою, ніхто не звикся з нею – ні в Україні, ані в цілому світі. Тривожні дзвони чорнобильської біди застерігають, нагадують. «Не питайся, по кому б’є дзвін...», Чорнобильський дзвін б’є по тих, кого катастрофа знищила відразу, і по тих, кого знищила згодом, і по тих, кого поволі нищить досі.

Про це багато сказано, написано, зафільмовано. Ми ж, пропонуємо Вам короткий історичний огляд страшних квітневих днів 86-го та добірку інформаційних наукових джерел за цією тематикою:

     


Минуло 40 ріків відтоді як над четвертим реактором Чорнобильської електростанції нічну пітьму розірвало велетенське вогнище. І 40 років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце.

Відкритий доступ та відкрита наука академічій спільноті ОНМедУ

 Пропонуємо добірку матеріалів з питань відкритого доступу та відкритої науки, що були підготовлені Державною науково-технічною бібліотекою України 



МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розроблення та імплементації стратегії впровадження відкритого доступу


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для закладів вищої освіти та наукових установ України щодо моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, відкритої науки та належного управління дослідницькими даними


МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розміщення монографій дослідників України у відкритому доступі


РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо використання ліцензій відкритого доступу під час розміщення наукових результатів та науково-технічної інформації в Інтернеті


Усі матеріали безкоштовно доступні на платформі Zenodo за ліцензією Creative Commons CC-BY 4.0

Видання  розраховані на широке коло фахівців: адміністраторів,  проректорів з наукової роботи, бібліотечних працівників, науковців та дослідників, а також на всіх, хто займається реалізацією інституційної політики відкритого доступу та відкритої науки та рівні установи.

Добірка нових статей за темою "Ковід-19"

 Продовжуємо знайомити наших користувачів з дослідженнями однієї з найактуальніших тем сучасності. 


І пропонуємо новий  випуск  переліку наукових статей 

Covid-19: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика [Електронний ресурс] : темат. інформ.-рек. покажч. ст. з інфекційних хвороб / уклад. О. П. Погоріла // Бібліотека Одеського національного медичного університету : [офіц. сайт]. – Одеса, 2026. – Вип. 1. – 6 с.

Раритетні видання. СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова бібліотека ОНМедУ  продовжує цикл книжкових виставок  та запрошує усіх поціновувачів історії медицини  та книжкової спадщини на унікальну книжкову виставку раритетних видань, що  присвячена розвитку стоматологічної науки та практики через призму історичних друкованих видань.

На виставці представлені:

старі підручники та журнали  зі стоматології;  рідкісні медичні книги, що ілюструють еволюцію знань про будову зубів, методи лікування та інструментарій;  наукові праці, які висвітлюють розвиток стоматологічної освіти та клінічної практики в різні історичні періоди.

Представлені видання віком більш, ніж 120 років!!!! Це  роботи, що відображають перші систематизовані знання з «зубоврачевання» та технік лікування. Такі книги становлять не лише наукову, але й історико-культурну цінність, оскільки зберігають інформацію про те, як розвивалась стоматологія , як наука і професія.

Окремо, слід зазначити, що бібліотека пропонує до перегляду монографії , що були надруковані в ОДЕСІ!!! І як видумаєте називається одна з них?!  ЗОЛОТІ ПЛОМБИ😊!!!! 

Цей захід буде цікавим студентам медичних та стоматологічних факультетів, викладачам, практикуючим лікарям, науковцям і всім, хто захоплюється медичною історією та бібліофілією.


З днем народження, Кобзарю!!

9 березня 212-річниця з дня народження Тараса Григоровича ШЕВЧЕНКА,

Його життя поєднало художній талант, силу слова і незламну волю, які надихали покоління українців боротися за гідність. 

Він був поетом, прозаїком, драматургом і живописцем, філософом, фольклористом, політиком, істориком, етнографом, великим художником, картографом, топографом, чудово співав тенором, грав на гітарі та гармоніці, знав безліч народних пісень.

Спадщина Шевченка налічує понад 240 поетичних творів, 1300 художніх робіт, з якіх збережено 835, а загалом - це  величезний культурний слід, що виходить далеко за межі мистецтва і літератури.

Цьогоріч, крім наших віртуальних виставок про Літературну та Художню спадщину Тараса Григоровича Шевченка, пропонуємо також добірку цікавих фактів про життя та діяльність Кобзаря і його визання у світі:

  • Твори Шевченка перекладені на понад 100 мов світу, навіть на міжнародну мову есперанто!
  • У своїй поезії Шевченко підняв теми, які раніше замовчували: страждання селян, неволю, несправедливість і прагнення до свободи. Він умів простими словами говорити про найвищі речі — любов до Батьківщини, гідність та людяність.
  • Остання прижиттєва книжка Т. Г. Шевченка «Буквар южнорусский» була видана накладом у 10 тисяч примірників для недільних шкіл. Книжку швидко заборонили, але ідея лишилася жити.
  • Шевченко першим у тогочасному мистецтві звернув увагу на простих людей, селян, жінок, дітей. Його картини «Катерина», «Селянська родина», «Циганка-ворожка» зображують життя українців із теплотою й правдивістю, якої бракувало академічному мистецтву того часу.
  • За гравюру за полотном Рембрандта «Притча про працівників виноградника» отримав звання Академіка з гравіювання Імператорської академії мистецтв.
  • Перебуваючи у засланні, Тарас Шевченко долучився до описової експедиції на Аральське море. Він виконував роботу картографа, топографа і гідрографа. Його безпосередніми обов’язками було робити замальовки та описувати узбережжя та острови, замірювати глибини. На основі зібраних матеріалів були створені карти, які використовували до 70-х років 20 століття.
  • Рекорд пам’ятників: 1384 по всьому світу, 1256 - в Україні. Найвідоміші  -  у Києві біля університету, який носить його ім’я, та в Каневі — біля місця поховання на Чернечій горі. У світі скульптури Шевченка можна побачити у Вашингтоні, Парижі, Варшаві, Празі, Торонто, Буенос-Айресі, Тбілісі, Вільнюсі, Римі та багатьох інших містах.
  • Майстринею з Рівного Оленою Медведєвою зроблена єдина в Україні і в світі гаптована шевченкіана  - рукотворна колекція артбуків, виконаних в стилі ниткографіки.
  • Найменше у світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко створив  український майстер Микола Сядристий. 
  • Ім’ям Тараса Шевченка в 1975 році названий один з кратерів Меркурія.


Минають віки, стираються написи на камені,  руйнуються будівлі, але слово Тараса Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу.

«Борітеся – поборете, Вам Бог допомагає!

За вас правда, за вас слава, І воля святая!»

Зі святом весни

Наукова бібліотека пропонує до перегляду віртуальну виставку «Жінки. Неймовірні. Сильні. Прекрасні» яка , присвячена українкам, які творили і творять історію у культурі й мистецтві,науці та медицині,у війську й волонтерстві, бізнесі, освіті та громадській діяльності.

Від берегині традицій до лідерки змін — виставка розкриває багатогранність жіночої ролі в сучасній Україні. Через світлини, історії  ми покажемо шлях жінки крізь випробування, боротьбу та перемогу.

 

Наша цифрова експозиція - розповідь про силу і красу,  ніжність, відвагу та любов до життя та Батьківщини.


HINARI для науковців і студентів ОНМедУ

Звертаємо увагу на можливості платформи HINARI (Health InterNetwork Access to Research Initiative) — одного з ключових міжнародних ресурсів з біомедичних та медичних наук.

HINARI пропонує доступ до різних ресурсів: понад 7500 рецензованих медичних журналів, понад 24 000 електронних книг, 30 баз даних (PubMed, Scopus, DOAJ, Embase, IRIS) та 40 провайдерів інформації (Cambridge University Press, Clarivate, Elsevier, Neurosurgical Atlas, Springer Nature, Thieme, Wolters Kluwer, BioOne, WHO).

📢 Завдяки порталу Research4Life наш університет має доступ до бази даних HINARI до кінця 2027 року.

🩺 Як HINARI може допомогти лікарям?

🧾 Пошук доказової медицини та клінічних протоколів

Хочеш знайти найновіші дослідження про діагностику чи лікування конкретної патології? HINARI відкриває доступ до клінічних настанов, міжнародних гайдлайнів та до повнотекстових статей, які зазвичай за платною підпискою. Також на ресурсі можна відстежувати рекомендації ВООЗ.

📈 Оновлення практики згідно доказової бази

Шукаєш мета-аналізи, клінічні випробування чи рев’ю до певної спеціальності? Це те, для чого HINARI створений. Узагальнені результати десятків досліджень допоможуть швидко приймати обґрунтовані клінічні рішення, особливо у складних випадках.

🧑‍🔬 Підготовка наукових публікацій / презентацій

Якщо пишеш статті або виступи на конференціях — це величезний ресурс для літературного огляду. Повні тексти статей з внутрішньої медицини, хірургії, педіатрії, мікробіології (повний список спеціальностей на фото).

📘 Безперервний професійний розвиток

Для постійного підвищення кваліфікації — доступ до книг, довідників, практичних посібників для щоденної роботи лікаря.

Результати пошуку на ресурсі можна фільтрувати за типом контенту, датою публікації, дисципліною, авторами, провайдером інформації, мовою та типом доступу.

📌 HINARI — це інструмент, який поєднує клінічну практику, освіту та науку, підтримуючи лікарів у прийнятті доказових рішень.

📚 Бібліотека університету запрошує лікарів користуватися ресурсами HINARI та звертатися за консультаціями щодо пошуку необхідної інформації 

Дані для авторизації на платформі Research4Life  та ресурсу HINARI можна отримати , звернувшись з запитом на електронну пошту LIBRARY@ONMEDU.EDU.UA


До 155-річчя Лесі Українки

Ти себе українкою звала,
І чи краще знайти ім’я
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як Вітчизна велика твоя!
Ти знову нині у своїй господі
З пером полуменистим у руці.
Чолом тобі, улюблена в народі,
Як люблені борці лиш і співці…

    25 лютого 2026  року виповнюється  155-років  видатної письменниці, поетеси, фольклористки Лесі Українки,  яку називають геніальною дочкою українського народу, красою і гордістю нації.

    Бібліотека ОНМедУ до Вашої уваги представляє  віртуальну презентацію, яка містить дані про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, та розкриває ії багатогранний музичний світ.

    Також, в читальному залі наукової бібліотеки  представлена книжкова виставка присвячена творчості Лесі Українки з фонду відділу художньої літератури бібліотеки ОНМедУ.