Національна мова і література - нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє.
Важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.
Важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.
Від написів на стінах Софії Київської до SMS повідомлень, надісланих воїнами з передової – українська мова завжди була з нашим народом. Вона звучить у молитвах і колискових, у поезії й на полі бою. Вона – жива, бо живе в серці кожного, хто називає себе українцем», - зазначив у привітанні зі святом Начальник ГУР Кирило Буданов.
Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.
Мова — э живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей скарб, прислухаючись до порад нашого відомого поета Максима Рильського:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
